|
Передмова
Мета публікації – політична фантастика. Ми не оприлюднювали цих текстів аж до того, як жанр політичної фантастики не став надто популярним, захопивши всі гілки влади і політично активні сили.
Якраз у ті часи, коли різні політичні сили розробляли проекти своїх Конституцій, ми, автори, провели власні дослідження і вирішили написати „до шухляди” свої конституції. І не одну. За основи ми домовилися брати системи та принципи з інших розвинених суспільств: Римської республіки, Афін, Спарти, Ізраїлю епохи Суддів, генуезької банківської республіки, Речі Посполитої, Кримського ханства, Гетьманщини.
Пропонуємо Вашій увазі частину першу того, що в нас вийшло. Вітайте: проект „Консульська республіка”.
КОНСУЛЬСЬКА РЕСПУБЛІКА
Магістрат
Вся влада поділена між різними гілками, які обираються народом безпосередньо або через персону, яку вони обирають для призначення інших.
Консули
Щорічно на дві головні посади держави обираються Перший та Другий Консули.
Обидва консули є абсолютно недоторкані та непідсудні на час виконання своїх обов’язків. Кожному з них Сенат надає бюджет для виконання річних обов’язків.
Вибори консулів відбуваються прямим голосуванням всіх виборців за кандидатуру, в одному турі. Той, хто зайняв перше місце, стає Першим консулом, той, хто друге – Другим консулом.
Перший консул
Перший консул є головою республіки, верховним головнокомандувачем, носієм силової влади. Він курує органи внутрішніх справ, національної безпеки, оборони, державного звинувачення.
Другий консул
Другий консул є головою цивільного уряду (квириналу), і курує питання податків, державного захисту, господарства, економіки, науки, освіти, фінансів та ремесел.
Регент
В разі війни або надзвичайного стану обидва консули призначають Регента і складають перед ним всі свої повноваження. Це може тривати на строк не більш ніж 6 місяців. Регент, який спробує продовжити владу хоча б на 1 добу, підлягає вбивству. Під час диктатури Регента всі його розпорядження мають виконуватися.
Консул-суффет
У разі смерті, зникнення, відставки одного з консулів, його місто заміщує консул-суффет. На заміщення посади Першого консула він призначається рішенням Сенату, на заміщення посади Другого консула – Форумом. Консул-суффет виконує всі повноваження заміщеного. Людина, яка була на цій посаді, не має права балотуватися в консули на наступний строк.
Проконсули
Консули та консул-суффети, що відбули свою каденцію, до кінця життя отримують звання проконсулів. З них Сенат призначає людей на проконсульські посади.
КОМІЦІЇ
Колективними органами влади є коміції - Сенат та Форум. Їхні рішення є обов’язковими для виконання. Всі рішення ухвалюються простою більшістю голосів кворуму.
Сенат
Сенат призначається з колишніх посадовців прижиттєво, призначення нових членів відбувається щорічно в День весни. Кількість призначених залежить від кількості вакансій на момент призначення.
Сенат має право оголошувати війну або мир. Сенат розпоряджується бюджетом. Всі законопроекти виробляє та ухвалює Сенат.
Сенат не має права подавати законопроекти, які не забезпечуються бюджетом або не мають чітко вказаного джерела фінансування. Принцепс Сенату не має права підписувати законопроект, який не відповідає цім вимогам.
Принцепс не голосує, якщо голоси сенаторів не поділилися рівно навпіл. Сенат може засідати без принцепса. Принцепс обирається та звільняється сенаторами поміж себе, але його не можна звільняти у разі, якщо він відмовився підписувати законопроект, до розгляду справи в суді. Якщо суд визнає принцепса винним у злонамірному блокуванні законопроекту, то він навічно втрачає цю посаду.
Сенатори рівні між собою у праві голосу. Сенатор недоторканий під час засідань сенату та у випадках, коли Сенатом його призначено на посаду. Проти сенатора в будь-який день можна порушувати судовий позов та кримінальну справу. У разі підтвердження кримінального або адміністративного звинувачення сенатор звільняється з посади. За дрібні порушення сенатор сплачує штраф зі своєї кишені або з кишень сенаторів, які погодилися на сплату штрафу. Якщо сенатор не сплачує штраф, він звільняється. Якщо в суді доведено важкий злочин сенатора, окрім звільнення його ім’я ганьбиться.
Цензор
Цензор призначає сенаторів. Перелік кандидатів йому подають партії або громадяни власноруч. У переліку надаються відомості про кандидатів, що мають переконати Цензора в шляхетності, відвазі, самостійності та розумі кандидата.
Цензора обирають всенародно після звільнення цієї вакансії попередником. Цензор не обмежений строком повноважень, але може подати у відставку. В разі ухвалення ним нового Едикту цензор має оголосити про відставку та балотуватися з новим Едиктом на рівних правах з конкурентами.
Кандидати на цензора виставляють виборцям свого Едикту Цензора. В Едикті має бути чітко виписано критерії, за якими цензор відбиратиме кандидатів в Сенат. Виконання Едикту обов’язкове.
У разі призначення до Сенату особи, яка не відповідає вимогам до кандидатів в Едикті, оголошується суд. Суд з’ясовує, чи знав цензор заздалегідь про невідповідність кандидата Едиктові, чи був введений в оману. В першому випадку цензор звільняється і його рішення скасовується, в другому його рішення скасовується.
Коли цензор тричі призначить на сенатора недостойну людину, він звільняється і ім’я його ганьбиться.
Цензор не може відкликати існуючих сенаторів, крім як автоматично за рішенням суду. Цензор також відповідає за щорічні вибори Форуму, консулів, магістратур, преторів.
Форум
Форум є вищим законодавчим органом. До його складу обираються мешканці країни строком на рік. Кількість переобрань делегата форуму необмежена. Делегати мають рівні голоси.
Форум простою більшістю ухвалює або відхиляє закони, проекти яких подає Сенат. У разі відхилення закону його проект повертається до сенаторів на перегляд. Кожен делегат зобов’язаний письмово пояснити мотив, через який він голосував проти, якщо закон не прийнято. Окрім випадків секретності, цей мотив вільно друкується та доводиться до відома будь-якого бажаючого того громадянина.
Делегатів Форуму обирають наступним чином. Бажаючий відбути на Форум подає своє ім’я, життєпис та портрет у виборчу комісію. За місяць до виборів кожен виборець отримує перелік кандидатів, з якого має обрати не більше ніж 20 прізвищ. За бажання кандидата його прізвище друкується або в загальному списку за абеткою, або у списку партії, до якої він себе відносить. Виборець складає перелік кандидатів, яких обирає, і пише в бюлетені індекси цих людей. Бюлетені з пустими індексами не зараховуються, тому що виборець мав великий вибір і міг висунути навіть сам себе.
Кількість місць для делегатів Форуму обмежена кількістю непустих бюлетенів, поділених на 50 тисяч. Бюлетені разом з пустими вказують суму коштів, яку отримають делегати на одноразову заробітну платню. Сума ділиться порівну між обраними делегатами. Форум формується з кандидатів, які набрали голосів більше за інших. Делегати мають недоторканість на час сесій.
Місцеві органи влади
Так само обираються місцеві коміції. Кількість непустих бюлетенів вказує на чисельність делегатів, поділену на 10 тисяч для провінцій, 5 тисяч для міст, 500 для селищ.
Місцеві території поділяються на провінції та магістратури.
Провінціями є території, які віддають до бюджету Сенату менше коштів, ніж отримують від бюджету Сенату. Вони управляються проконсулами, яких призначає та відсторонює Сенат. Менші території, окремі населені пункти, які також є дотаційними, керуються пропреторами.
Магістратурами є території, які віддають до бюджету більше коштів, ніж отримують. Вони управляються трибунами, яких обирають місцеві мешканці. Кількість трибунів (від 1 до 25) визначається місцевими коміціями, за допомогою місцевого плебісциту.
Трибуни та пропретори протягом своїх повноважень не мають права покидати територію міста чи території, на якій вони працюють. Проконсули можуть покидати свої провінції за запрошенням Сенату, окремими одноразовими постановами.
ПРАВОСУДДЯ ТА ПРАВОПОРЯДОК
Претори
Претори судять громадян. Їх обирає населення строком на два роки. Кожен претор перед виборами оприлюднює свого Преторіанського Едикту – принципи роботи, які має виконувати обов’язково. Невиконання Едикту навіки забороняє йому право висуватися на суддівство. Скарги на невиконання Преторіанського Едикту розглядає Форум.
Квестори
Квестори провадять слідство з будь-яких справ. Вони підпорядковані Першому консулу, ним призначаються і ним звільняються. За всі їхні дії відповідає Перший консул.
Едили
Едили адвокатують людей у суді. Едили призначаються Другим консулом. Кожен едил перед призначенням подає свого едикту – принципів роботи, які має схвалити Другий консул. Едикт едила обов’язковий для нього.
Ліктори
Ліктори слідкують за громадським порядком. Вони підпорядковуються магістратам і проконсулам, які їх призначають, фінансують їх та дають їм устав і інструкції.
Закони
Закони приймаються Форумом та діють з моменту прийняття. Відмінити закон може сам Форум, а також Сенат, якщо повідомить, що він не в змозі фінансувати забезпечення закону. Закони можуть бути призупинені на час диктатури Регента, тільки на строк не більше 6 місяців. Після того вони знов вступають у силу.
Едикти
Едикти є передвиборчими зобов’язаннями політиків, які балотуються на посаду. У разі обрання кандидата на посаду його едикт набуває законної чинності. Едикт втрачає силу після відставки його автора.
Арешти
Арешти будь-кого можуть бути виконані за письмовою згодою претора і квестора. Виключення становлять: Перший та Другий консули під час їх каденції, сенатори під час виступів у Сенаті, делегати під час виступів на Форумі.
Звинувачення
Кожен громадянин має право висувати звинувачення у суді. Він може це робити і в межах своїх службових повноважень, і за власним рішенням. Виключення становлять звинувачення суддівства у порушенні Преторіанського едикту: ці звинувачення віддаються до Форуму.
Вигнання
Вищою мірою покарання є довічне вигнання з країни без права подавати апеляції. В залежності від значущості злочину, злочинець може бути приречений на наступні кари: довічне вигнання з правом апеляції, вигнання на строк від одного року, вигнання з конфіскацією, конфіскація майна, довічне ув’язнення, ув’язнення на строк від одного року.
Вбивство
Тільки у разі самозахисту вбивство людини не є злочином. Вбивство людини, яка зчинила спробу захопити владу поза законом, узурпувати собі повноваження або намагалася вбити людей, є самозахистом. Якщо хтось намагається покарати будь-яким чином, або навпаки винагородити будь-яким чином за вбивство з самозахисту, на цю людину розповсюджується довічне покарання з правом апеляції. обговорення частини 1 тут |
Головний герой нашої казки – це дівчина Аліса, і ось чому. 
Вона одного дня примандрувала до Країни чудес і ніяк не може з неї вийти: всі спроби закінчуються хіба що переміщенням до задзеркалля та назад. 
Аліса – головний герой не тому, що так захотіла, а тому що так просто є, і все. У Країні чудес її всі знають. Вихована Аліса звертається до всіх „сер”, „місіс”, а у відповідь чує завжди тільки себе по імені: просто Аліса. 
Аліса може збільшуватися та зменшуватися у розмірах, практично вільно. Іноді це дуже зручно: треба кудись потрапити, а вона завелика. 
Тоді Аліса зменшує свого зросту та ваги, аби тільки досягти мети. 
І навпаки: коли її судять і ось-ось мають стратити, вона починає раптом швидко зростати, прямо у залі суду. Це так знервувало одного суддю, що він навіть дав наказ видалити її з зали: для цього довелося змінювати закони країни. 
Секрет зростання та умалення Аліси простий: у Країні чудес існують чарівні гриби та чарівні пляшечки. Варто відкусити шматок або ковтнути з ложечки, як Аліса змінюється. 
Як розумна дівчинка, вона знає зі школи: коли пити з пляшечки з надписом „отрута”, то рано чи пізно є ризик відчути себе кепсько. 
В Аліси є свій антагоніст. Його звуть Шалтай Болтай, або Людина-Яйце. Коли Аліса уперше його побачила, то сказала собі: „у житті не бачила відразлівішого ... найвідразлівішого ... найнайнайвідразлівішого суб’єкта”. Шалтай Болтай відомий тим, що одного разу сидів на стіні і одного разу зваливсь уві сні. Власне падінням він і заслужив невмирущу славу про себе як напівлюдину-напівяйце. 
Кожне падіння спричиняє великої шкоди і суму місцевому королю: він щоразу висилає на допомогу Шалтаєві Болтаєві всю королівську кінноту, всі королівські раті – але ті, як не беруться, не можуть до кінця Шалтая Болтая зібрати. „Він дуже незібраний”, характеризує його Аліса. Але фігура ця настільки відома, що Алісі доводиться з ним балакати: іноді більш немає з ким, переконана вона. 
А от і сам Король, про якого ми ледь не забули. Він відомий насамперед тим, що часто забуває про власні рішення і часто змінює думку. „Це був такий жахливий день, що я його не забуду ніколи в житті”, сказав він одного разу, і йому відповіли: „Неодмінно забудеш, якщо не запишеш до свого нотатнику”. Але це не допомогло – Король таки забув. 
От хоча б ці двоє: Труляля і Траляля. Вони півдня мирно бесідують між собою та з оточуючими, аж потім раптом починають чубитися так запекло, ніби йдеться про долю світу. А насправді вони колотяться через колотушку та ще й погремушку, які поки що в руках Короля. І навряд чи їм обом дістануться. 
Коли Аліса була дуже великою, Білий Кролик її лякався та чимдуж втікав. А варто було тій зменшитися, як той самий Білий Кролик став звати її Мері-Енн та запевняти, буцімто то його служанка. Через те, що Аліса змінюється постійно, Кролику буває непереливки. І ще він панічно боїться якусь Герцогиню – що та вищипає йому всі вусики та відірве всі вуха та навіть лапки. 
На самому початку своїх мандрів Аліса брала участь у Безумному чаюванні. Тоді здавалося, що це дуже цікаво – пити чай та бесідувати з Безумним Капелюшником та Березневим Зайцем. Але правила Безумного чаювання виявилися заскладними для Аліси: коли чашки допивалися, то всі переміщувалися по колу. І тоді комусь діставалася чашка з чаєм, а комусь – пуста. Алісі це не сподобалося, і вона покинула цей круглий стіл. 
А от Безумний Капелюшник, що вважав себе генієм, ще довго не припиняв свого хитрого чаювання. Зрештою його обдурили самого, і після того Капелюшник остаточно тронувся, втратив популярність і зрештою хтось звелів відрубати йому голову. Але не відрубали, бо в суді було доведено: на старості років він її втратив власноруч. 
Обдурити Капелюшника та тимчасово виграти судилося Березневому Зайцеві. Він дуже вчасно покинув свого партнера і досяг неабияких успіхів. Бувало, вся Країна чудес дрижала протягом цілого березня, в очікуванні витівок Березневого Зайця. Але березень минає так швидко... 
Іноді Алісі здається, що навколо неї – справжні люди, звірі, духовні та живі істоти. Але іноді вона протирає очі – і бачить себе навколо пласких та різномастих карт, до того ж, виглядає, краплених. 
Тоді Аліса тікає у задзеркалля: там все просто, як у шахах. Існують лише білі та чорні, і вона хоче вийти до восьмої лінії та перетворитися з королівської пішки на королеву. Або на ферзя, їй це байдуже. 
